Очікуйте...
Безбар’єрність як основа стійкості міста
Стійкість міста починається не з документів, а з простих речей – чи може людина з інвалідністю самостійно вийти з дому, доїхати до роботи і не просити про допомогу на кожному кроці.
Сьогодні говорили про це на діалозі «Стійкість під тиском: сценарії розвитку Одещини 2026».
У 2026 році ми зіткнемося з дуже конкретним викликом: тисячі ветеранів повернуться додому. Частина з них – з пораненнями або інвалідністю. І питання не в реабілітації. Питання — що далі.
Якщо людина не може:
▪️ вийти з під’їзду
▪️ скористатися транспортом
▪️ потрапити до лікаря без допомоги
▪️ знайти роботу з урахуванням її стану
вона випадає з життя міста.
Саме тому ми не лише говоримо про ці речі, а щодня працюємо з ними в реальному житті.
Вже сьогодні в ГО «Безбар’єрні» ми:
▫️ розвиваємо соціальне таксі для тих, хто не може користуватися звичайним транспортом
▫️ допомагаємо технічними засобами реабілітації
▫️ відкриваємо можливості адаптивного спорту для ветеранів
▫️ моніторимо доступність маршрутів, а не лише окремих об’єктів
▫️ працюємо над тим, щоб безбар’єрність ставала реальною, а не декларативною
Для мене це не про майбутні сценарії – це про те, що потрібно робити вже зараз.
Працюємо далі.
Без бар’єрів.
